Стада американських бізонів, табуни диких коней Пржевальського, африканські зебри і індійські антилопи, водопої і соковите різнотрав’я. Вам напевно зараз випала картинка з екранізації «Мауглі», «Тарзана» або може навіть «Короля Лева».
А що, якщо я вам скажу, що це цей сюжет український і дії відбуваються в Херсонській глибинці. Довіритесь? Разом з журналом «Travel» ми ламаємо стереотипи і прямо зараз вирушаємо на справжнє українське фото-сафарі в найстаріший і найбільший в Європі степовий заповідник «Асканія-Нова».
Заповідні луки Херсонщини в 1828 році Микола I за безцінь (точніше 8 копійок за 1 га) продав німецькому герцогу Фердинанду Фрідріху Ангальт-Кетгенскому, представнику німецької династії Асканієм. А пізніше її викупили німецькі дворяни Фальц-Фейни, власне їх спадкоємець Фрідріх і став засновником «Асканії». Ви зустрінете його кам’яну фігуру в центрі заповідника.
Такого розмаїття мирних тварин і птахів, як в «Асканії-Нова» немає більше ніде в Україні.
Зовні грізні і великі, але не хижі, Фальц-Фейн вирішив, що в Асканійському заповіднику будуть тільки миролюбні тварини. Більшу частину їх можна побачити в місцевому зоопарку. До слова сказати, він — особливий. Ось повірте, не такий як в столиці та в інших містах, тварини там живуть напів-вільно. Це ще один відомий принцип першого господаря.
Ви зрозумієте, в чому суть вже біля входу в звіринець. Можливо прямо біля воріт вас зустрінуть павичі або вже в процесі екскурсії пішки вони будуть вальяжно супроводжувати по заповіднику. Така вона, місцеву гостинність!
Асканійський зоологічний парк — один з найдобріших і найприємніших зоопарків країни. Я зовсім не любитель зоопарків, але впевнена, ви точно погодитеся зі мною, коли самі побуваєте в ньому. Адже тут дбайливо і навіть династійно спостерігають за повадками, вивчають тварин, а не тримають для втіхи туристів.
Найцікавіше і справді унікальне місце в «Асканії-Нова» — це знаменита дика резервація для тварин емігрантів. Європа, Індія, Африка, Австралія! Різні континенти, різні кліматичні зони, скажете? Так ось умови в цьому куточку України практично ідеально підійшли тваринам привезеним з усього світу і, о диво, вони живуть як добрі сусіди.
Туристів в заповідний степ вивозять автомобілями заповідника, тварини їх не бояться, адже співробітники парку на них привозять їжу, рятують від морозу, посухи та при потребі доставляють ветеринарів.
Дика частина «Асканії» така ж, як і сотню років тому, коли сюди тільки почали завозити тварин з усього світу. Ви відразу зрозумієте, чому цей заповідник називають Ноєвим ковчегом.
Прямо зараз до вас, як до старих знайомих, за свіжим хлібом підходять дикі коні Пржевальського, — єдиний вид скакунів, не приручених людиною. Цей вид коней, штучно відновлений місцевими зоологами після нещадного винищення на батьківщині в Азії. Всього в кілометрі від них, біля водопою туляться благородні олені і козулі. Просуватися до них слід тихо, інакше ризикуєте побачити тільки блискучі копита.
Мені як журналісту, кілька разів довелося полоскотати нерви. І заради соковитих кадрів заїхати в центр стада бізонів. Ух, скажу я вам! Навіть у найсміливіших, поблизу цих велетнів підкошуються коліна.
Вагою дорослі особини близько тонни, здається, коли вони ступають, земля здригається. Спостерігати за ними без клітки — справжнє задоволення. Але за правилами заповідника, тут можна перебувати не більше однієї години. Щоб не заважати тваринам і не порушувати їх звичний денний ритм.
Однозначно половини і навіть цілого дня в «Асканії» мало, тут варто затриматися хоча б на вихідні. І тримаю парі, вам напевно захочеться повернутися!
Джерело: Travel
