Херсонщина: море на місці, туристичного продукту не вистачає

0
342
Держтуризм назвав Херсонщину одним із регіонів, на який роблять ставку у туристичному сезоні — 2020. Чи означає це якісь преференції для області й які саме, наразі не дуже зрозуміло. Як і те, чи зіграє ця ставка, тобто, втратить Херсонщина туриста в умовах карантину, чи навпаки – отримає нового?

ПАНСІОНАТИ ГОТУЮТЬСЯ І ДУМАЮТЬ ПРО БЕЗПЕКУ

«Коли почався карантин, кількість людей, які цікавилися відпочинком, впала до двохсот-трьохсот чоловік на день. Зараз уже близько двох з половиною тисяч осіб дивляться щодня наш туристичний портал, шукають відпочинок. Навіть почалися дзвінки з 29-30 квітня, люди хотіли провести травневі свята біля моря», – каже директорка турагентства ArTravel.ks Катерина Шилкіна.

Це туристичне агентство хоча й має дозволи на в’їзний і виїзний туризм, проте здебільшого працює саме на внутрішній. Причому орієнтується не лише на Херсонщину, а й на туриста, який хоче відпочити у Карпатах, є пропозиції щодо Миколаївської та Одеської областей – на порталі розміщена інформація про більш як 2,5 тисячі об’єктів. Тому директорка агенції може порівнювати ситуацію у різних регіонах, бачити плюси та мінуси Херсонщини.

Люди цікавляться відпочинком, і пансіонати готуються: ведуть будівництво, білять-фарбують, проводять садові роботи, каже Катерина Шилкіна.

«Зазвичай наше море (на Херсонщині є Чорне та Азовське моря) приймає основного відпочивальника у липні-серпні, тобто, перший місяць літа завжди у нас був «пробний». Тому, якщо почнеться сезон із липня, то для більшості пансіонатів це буде дуже і дуже добре. Стосовно ціни – вона на даний момент у більшості об’єктів залишилася на рівні минулого року. Деякі пансіонати, щоправда, змінили ціну – але ще до початку карантину», –  розповідає директорка.

Пансіонати зараз готуються вже до того, що будуть певні карантинні норми та правила, думають, як подбати про безпеку. Закуповують одноразовий посуд, хочуть робити ланч-бокси, відмовлятися від ресторанного звичного харчування. Всі говорять про антисептичні засоби, хтось планує розміщувати їх по території пансіонату, інші ставитимуть у кожному номері. Проводять дезінфекцію хімічними засобами, шукають лампи для кварцування приміщень.

Хоча, звісно, не зникає питання, як забезпечити соціальну відстань у місцях, де зазвичай дуже багато людей, наприклад, у Залізному Порту.

«Так, заклади розміщення, а їх на Херсонщині більше однієї тисячі різних форм власності (це і садиби, й мініготелі, й пансіонати, і санаторії та дитячі оздоровчі заклади), активно готуються до літнього сезону», – підтвердив начальник управління туризму та курортів ОДА Микола Шаповал.

За його словами, Азовське і Чорне моря приблизно в однаковому ціновому сегменті – є бюджетні варіанти, а є заклади рівня “люкс”.

«Але якщо виміряти «середню температуру», то ціни на Азовському і Чорному морі приблизно однакові. Чи не почнуть їх підіймати, бо людям більше нікуди їхати? Не лише Херсонська область має море, є конкуренція, тому, думаю, росту в перший місяць точно не буде», – каже Микола Шаповал.

Власник одного з пансіонатів у Залізному Порту Ігор Харатін каже, що карантин – то можливість зробити щось нове і вдосконалити роботу. Тут вирішили змінити сервіс. Придбали сучасний комфортний «бус» із кондиціонером, щоб возити своїх відпочивальників на екскурсії. Каже, що люди й раніше цікавилися тим, куди можна ще поїхати, щоб не лише засмагати на пляжі.

«Наприклад, домовились про прогулянки на байдарках. Є два варіанти – або з розміщенням у нас і на морі, або веземо на прогулянки по Дніпру в інше місто. Хто бажає – є екскурсія на виноробне господарство князя Трубецького», – розповідає Ігор Харатін.

Відмовилися від «все включено», змінили меню, пропонують харчування за окрему плату. «Ми пропонуємо заздалегідь відвідувачам ціни та меню, вони обирають те, що вважають за потрібне і визначаються», – каже власник пансіонату.

Що стосується безпеки, то територія дозволяє організувати харчування в альтанках на свіжому повітрі.

НЕ КАРПАТИ Й НЕ ТУРЕЧЧИНА

«Можливо, нам треба перейняти досвід Туреччини в тому, що стосується туризму?» – запитую у Катерини Шилкіної.

Там інший підхід до розвитку туристичного бізнесу, пояснює вона: і в тому, що стосується податкового навантаження, й отримання кредитів на розвиток. Та й сезон у Туреччині триває пів року. А на наших морях – два місяці.

«У середньому, якщо говорити про Херсонщину, у нас є 45 днів – це коли цілком заповнені усі номерні фонди пансіонатів. У деяких великих пансіонатах, що мають постійних клієнтів, ну, 60 днів нехай буде заповнено. За цей період вони хочуть заробити максимум. Тому, до речі, наші пансіонати у своїй більшості відмовляються працювати з туроператорами, на відміну від того, як це робиться в інших країнах», – пояснює вона.

Херсонщина відстає не лише від Туреччини, а й навіть від Одеської області та Карпат у тому, що стосується саме туристичного продукту, який би затримав туриста не лише відпочинком на морі, дозволив «розтягнути» туристичний сезон, вважає Катерина Шилкіна.

«В Україні Карпати та Одеська область – у цьому плані достатньо підготовлені – у них є й туристичні продукти, і розуміння того, як слід вести туристичний бізнес. І якщо порівнювати Херсонську область з ними, то ми дуже відстаємо. У нашій області є гарні місця, але нема самого туристичного продукту. Наприклад, термальні джерела: у Карпатах навколо них є повноцінні комплекси. Там усе зроблено, щоб туриста затримати. У нас – інша ситуація», – каже вона.

У Карпатах цілий рік готові приймати туриста, там пропонують багато туристичних продуктів на невеликій відстані, каже Катерина ШилкінаА в нас турист, який приїжджає на море, – може й хотів би поїздити областю, але великі відстані й погані дороги не надихають. Відомий заповідник «Асканія-Нова», Олешківська пустеля, гейзери, термальні джерела, Рожеве озеро, де вода тримає на поверхні, як на відомому на весь світ Мертвому морі, – все є, але продукту туристичного насправді мало.

Проте не все так погано. Є ентузіасти – представники малого бізнесу, які розкручують цікаві локації, пропонують кількаденний відпочинок не лише на морі: подорож Дніпровськими плавнями, Станіславські гори, Олешківська пустеля. Проте інфраструктури для туристів там немає.

«У нас дуже гарно сприймають винний туризм – екскурсії «Виноробним господарством князя Трубецького та відвідування домашньої виноробні «Курінь». Якщо говорити про Трубецького, то там гарна програма, відпрацьована туристична локація. Якщо про «Курінь», вони розробили Винні ігри – програму на 3-4 години з дегустацією. До них дуже багато їдуть з Миколаєва, це ж недалеко і якраз на один день», – каже Катерина Шилкіна.

З представниками туристичного бізнесу регіону під час карантину вже провели онлайн-конференцію й визначили, що всіх об’єднує унікальна природа регіону. Два біосферні заповідники, п’ять національно-природних парків, ландшафтні заказники, вихід до двох теплих морів – безумовно виділяють Херсонщину серед інших гравців ринку. Учасники заходу дійшли згоди в тому, що саме через природу можна продавати найрізноманітніші локальні туристичні продукти, зробивши акцент, зокрема, й на гастротуризмі. «У нас найбільша природоохоронна територія в Україні, унікальна природа. Зараз ми збираємо пропозиції, розмірковуємо про стратегію розвитку саме в цьому напрямку», – зазначив Микола Шаповал.

Зрештою, про те, що туристичний сезон на Херсонщині можна продовжити і для цього є всі природні умови, кажуть давно і на всіх рівнях. Проте наразі інвесторів і змін дуже мало.

Олексій Білецький, один із засновників центру туризму та пригод ХерсON, каже, що вони чекають гостей на вихідні – на 2-3 дні, це локальний туризм з урахуванням природи Херсонщини.

«До нас уже звертаються багато партнерів, ті, хто раніше займався лише виїзним туризмом. Поки карантин іде, ми розвернулися до онлайн-лекцій та екскурсій. Із закінченням карантину ми ці проєкти не залишимо, бо це дуже круто, коли маєш змогу спілкуватися водночас із 50-80 людьми, причому не всі вони в Херсоні. На лекції про історію Херсона нас слухали з Німеччини, Угорщини, Іспанії, Ізраїлю. Готуємо нові екскурсії, але ми б їх готували, навіть якби не було карантину. З того що є – шість екскурсій старим містом – є тематичні (про масонів чи про життя у XIX сторіччі), є й більш загальні. І звичайно, це наші поїздки регіоном за емоціями – Станіславські гори, пустеля, Джарилгач, Кінбурнська коса. Там можна відчути колорит півдня», – каже Олексій Білецький.

Щодо туристичного продукту, то справді на Херсонщині його дуже мало й він створюється переважно малим бізнесом, погоджується з думкою Білецький. І ще нагадує, як після окупації Криму, коли туристи, що звикли відпочивати на півострові, обрали морські пляжі Херсонщини, багато хто з представників місцевого туристичного бізнесу нічого не вдосконалював у роботі – а нащо, мовляв, якщо люди й так їдуть. Тож виникає побоювання, щоб не було такої ж ситуації нині. Є дуже крутий шанс при збільшенні попиту вдосконалити свій продукт, каже експерт.

ГРОМАДИ ПІДТЯГУЮТЬСЯ: АРХЕОЛОГІЯ І КВАДРОКОПТЕРИ

Громади на Херсонщині зацікавлені у розвитку туризму на власних територіях. Ось Станіславська громада поки що лише береться за те, щоб заробляти на туристах, які приїжджають навіть у карантин на «розкручені» Станіславські гори (до речі, не вважайте рекламою, але саме тут знімав свій кліп до пісні «Місця щасливих людей» Кузьма Скрябін).

Вони вже отримали квадрокоптер від програми DOBRE у межах проєкту «Створення центру підтримки бізнесу та туризму Станіславської ОТГ». Як каже Станіславський сільський голова Володимир Желуденко, або місцеві мешканці навчаться використовувати туризм для розвитку власного бізнесу, або доведеться пропонувати зайняти цю нішу бізнесу зі сторони. Перший крок громада робить саме зараз, створюючи центр підтримки бізнесу та туризму. Сподіваються, що й інвестори невдовзі зайдуть.

У громаді планують розвивати активні види туризму: прогулянки на байдарках, велосипедний спорт, піші екскурсії.

Готується прийняти туристів на Азовському морі Щасливцевська громада. За словами голови Щасливцевської сільської ради Віктора Плохушка, облаштували громадські зупинки – вони тепер зроблені у сільському стилі. Встановили зручні тумби для об’яв. Будують у селі Щасливцеве сучасну громадську вбиральню. Зараз ще планують встановити для рятувальників вежі на пляжах. На другу половину року розраховують на продовження археологічних досліджень, які проводять науковці, раніше тут уже відкрили у кургані доби бронзи 16 поховань різних культур.

Ці дослідження археологи проводять на замовлення сільської ради. Задумка – створити нову на Арабатській Стрілці точку, що зацікавить туристів. З часом, можливо, тут з’явиться справжній музей, де експонуватимуться й археологічні знахідки з курганів.

Що стосується перспектив, то тут також погоджуються, що туристичний сезон треба продовжити, бо не морем єдиним. Сільський голова розповідає про території та об’єкти, які можуть зацікавити інвесторів.

«У нас Рожеве озеро, солі, грязі, саме в цьому потенціал Арабатської Стрілки, а не просто в наявності Азовського моря. У нас є те, чого немає у Кирилівці, у Коблевому, коли все це почне працювати, тоді буде сезон мінімум 6 місяців», – каже сільський голова. Проте через те, що поряд окупований Крим, великий інвестор заходити боїться. Сьогодні Арабатська Стрілка забудовується середнім бізнесом і малим.

«Можна будувати і невеликі грязелікарні та водолікарні, проте в цьому напрямку нам треба допрацювати», – каже Віктор Плохушко.

З урахуванням даних моніторингу й аналітичних даних мобільного оператора, за 12 місяців 2019 року Херсонщину відвідали близько 4,2 млн туристів, що на 11,8% перевищує показник 2018 року.

Джерело: Укринформ