#МандруйХерсонщиною. Історичні пригоди

0
49

Грудень добігає кінця, попереду – новий рік і нові подорожі. Тож саме час поринути у справжні історичні пригоди й познайомитися з цікавими об’єктами області з особливим та подекуди загадковим присмаком минулого.

Єдине автентичне шато України

Виноробне господарство князя П.М.Трубецького приймає екскурсантів навіть у прохолодну пору року. У 2013 році була завершена реконструкція історичної будівлі виноробні 1900 року з вежею та оглядовим майданчиком, в якому обладнано дегустаційні зали, відновлено 8 галерей винних підвалів часів Трубецького, які використовуються для витримки та зберігання вин.  Тут можна в буквальному сенсі зануритися в історію, адже 8 винних підвалів зберігають понад 10 000 пляшок, серед яких близько 7 000 вин – рідкі екземпляри.

Екскурсія «Виноробним господарством князя П.М. Трубецького» занурює гостей в дивовижний світ виноробства. Тут ви нарешті можете дізнатися, як виробляється вино, і доторкнутися до магії цього воістину чарівного процесу.

Координати: 46.792014, 33.364051

Дозорна вежа Вітовта

Неподалік від виноробного господарства знаходиться Дозорна вежа Вітовта — єдина збережена оборонна споруда часів литовського панування.  Історичний об’єкт розташований між селами Козацьке та Веселе. Зручно під’їжджати до башти зі сторони Нової Каховки.

Вежа була збудована наприкінці XIV століття у часи, коли південно-західна частина сучасної України перебувала під владою Великого князя Литовського Вітовта. По правому березі Дніпра проходила прикордонна лінія, а на уже затопленому острові Тавань, між Бериславом та Каховкою, знаходилася митниця. На правому березі річки, недалеко від острова, була розташована дозорна вежа, що використовувалась для контролю над його південною частиною. Пережила башта й часи кримського ханства.

Пізніше вежа була переобладнана у водонапірну, а після будівництва Каховської ГЕС більше не використовувалась.

Координати: 46.787433, 33.357668

Кам’яні Вишиванки Нової Каховки

У мальовничій Новій Каховці мандрівники знайдуть справжній музей «просто неба». Місцеві «Кам’яні вишиванки» представлені двома сотнями будівель у старій частині міста, оформленими орнаментальними панно художника-монументаліста Григорія Довженка.

Споруди отримали неймовірне оздоблення завдяки письменнику та кінорежисеру Олександру Довженко, який прибув до Нової Каховки в 1952 році. Саме він надіслав листа до Київської академії архітектури з проханням направити майстрів, які б оздобили невиразні фасади будівель. Бригади працювали декілька років.

У панно, що «квітнуть» на фасадах, переважають вибагливі рослинні орнаменти. Вертикальні панно за композицією нагадують декор традиційних рушників середньої Наддніпрянщини.

Представники проєкту «Кам’яні вишиванки» розробили декілька екскурсійних маршрутів. Незвичайна прогулянка подарує туристам не тільки нові знання, а й справжню естетичну насолоду.

Корсунський монастир

Неподалік Нової Каховки у селі Корсунка знаходиться Богородичний монастир, заснований у 1785 році. Існує легенда, що на цьому місці діти знайшли ікону Богородиці, а коли спробували винести, ікона стала важкою, її не могли зрушити з місця. Таким чином було визначено місце для розташування майбутнього монастиря.

Монастир став православним у 1848 році, на той час в комплекс вже входили 5 кам’яних храмів, перший з яких був освячений в 1802 році, трапезна, гуртожиток з келіями. У середині ХХ століття обитель була закрита, храми знищені. Вціліли частини стін, західні ворота, увінчані бароковим фронтоном, і кругла північно-східна вежа з шатровим завершенням. Ченці повернулися сюди лише в 1999 р. Ведуться роботи по відродженню монастиря.

На березі річки Кам’яниха біля монастиря відкриваються чарівні тихі пейзажі.

Координати: 46.762878, 33.184882

Свято-Введенська церква в с.Берислав

Ще один унікальний об’єкт, з яким обов’язково варто ознайомитися, Свято-Введенська церква у с.Берислав. Це єдина дерев’яна церква на території Херсонської області.

Церква була побудована  з дуба в 1725 році у запорізькій фортеці Перевалочна й мала назву Воскресенської.  Побудована церква в стилі, характерному для народної архітектури, без жодного цвяха. Вона є однією з небагатьох дійшли до наших днів зразків дерев’яного запорізького зодчества. У 1784 році козаки переправили церкву на плотах по Дніпру в Берислав. Через сотню років після будівництва кам’яного Воскресенського собору, святиню перенесли на околицю й вона отримала нову назву.

Тут зберігається Євангеліє 1695 року.

Координати: 46.848879, 33.440892

Храми села Зміївка

Особливу увагу варто приділити унікальному селу Зміївка. Зміївка – багатонаціональний населений пункт: століттями тут живуть шведи та німці, з середини XX ст. — українці-галичани та представники інших національностей. У 2008 році село відвідав шведський король Карл XVI Густав зі своєю дружиною королевою Сільвією. На його території є декілька храмів – греко-католицький, шведська та німецька кірхи.  Не дивно, що його називають маленькою Європою на півдні України.

Шведська протестантська кірха апостола Івана має цікаву історію. Перша дерев’яна церква була зведена у 1787 році, пізніше у 1886 році на тому ж місці була побудована кам’яна кірха, яка поєднала в інтер’єрі протестантські та православні реліквії. Гроші на будівництво були зібрані у Швеції та Фінляндії.

У 1929 році церкву закрили, переселенці, повертаючись додому, забрали з собою всі церковні святині. Донині у Швеції є капличка, яку збудували в пам’ять про Україну. Кожного 1 серпня, у річницю повернення шведів, дзвони зміївської кірхи лунають у Швеції.

У наш час кірха перебуває у спільному користуванні православної й шведської лютеранської громади, яка налічує близько 20 осіб. На території кірхи було зведено Пам’ятний знак репресованим шведам і німцям. Також на території знаходиться Пам’ятний знак з нагоди річниці заснування та заселення с. Зміївка шведськими колоністами.

Німецька кірха Петра і Павла трохи молодша за шведську. Кам’яна кірха в архітектурних традиціях романського стилю була збудована у 1885 р.

Німецька лютеранська євангелічна церква святих Петра і Павла отримала нове життя, коли у 1992 році в селі відродилася німецька лютеранська громада. Часто на богослужіння до німців приходять і шведи, оскільки не завжди мають змогу проводити богослужіння у власному храмі через відсутність священника.

Історія Української  Греко-Католицької  Церкви  відносно молода. У 60-х роках минулого переселенці-селяни із Західної України заснували в Зміївці першу парафію УГКЦ, яка й досі залишається найбільшою в області.

Координати: 46.86520993913432, 33.584418039740974

Склеп родини Фальц-Фейнів в с.Новочорномор`я та Руїни палацу в с.Новоалександрівка

Відправляючись до термального джерела в Облоях чи повертаючись з Залізного Порту, варто обов’язково заїхати до села Новочорномор’я. Тут знаходиться сімейний склеп легендарних Фальц-Фейнів. Цій знатній родині населений пункт належав у ХІХ-ХХ столітті. Нині склеп являє собою напівзруйновану каплицю-усипальницю, що стоїть на кургані.

У далекому 1897 році брат засновника «Асканії-Нова» Фрідріха Фальц-Фейна Олександр побудував на кургані біля Круглого озера мавзолей з православною каплицею. Тут знайшла вічний спокій дружина Олександра Едуардовича Софія Степанівна. У 1908 році у цьому ж мавзолеї поховали самого барона.

Якщо піднятися на курган подорожувальникам відкриється заворожуючий краєвид.

Координати: 46.192688, 32.252374

А от у с.Новоолександрівка на правому березі Дніпра знаходяться руїни колись величного маєтку сім’ї землевласників Фальц-Фейнів.

Маєток, побудований у кінці XIX – на початку XX століття, – яскравий приклад неоренесансу. Нині від маєтку залишились самі стіни, однак, навіть вони нагадують про величне минуле знатного роду. Руїни проросли деревами та кущами – це залишки колись неймовірно зеленого дендропарку, який розбив навколо садиби Олександр Едуардович Фальц-Фейн. Тут жили косулі та олені, гніздились фазани. Чарівне місце, в якому відчувається дух далеких століть, не залишить байдужим жодного туриста.

Координати: 47.238911, 33.905364

Генічеський маяк

Якщо прямуватимете до Генічеська чи на Арабатську Стрілку, обов’язково відвідайте Генічеський маяк. Маяковий комплекс  був споруджений у 1877 році на березі Утлюкського лиману на замовлення морського міністерства французькими інженерами. Генічеський маяк зовсім не схожий на своїх «братів». Це — двоповерхова будівля з маяковою вежею, висота якої становить 245,4 метра над рівнем моря.

Координати: 46.21957607732501, 34.919110812818374

Місто Херсон

Обласний центр, заснований у 1778 році  привертає особливу увагу любителів історії. На будівлях XVIII–XX століть позначилася майстерність архітекторів, пам’ять поколінь, десятки колоритних легенд, про що свідчать пам’ятки архітектури та історії в легкому серпанку минулих часів. Так, відвідавши екскурсію або самостійно прогулявшись старими вуличками, гості міста мають можливість побачити найдивовижніші дворики, мармурові сходи, ковані ворота і таємні покажчики, створені масонами в XIX столітті, будинки з високими вежами і садиби з глибокими підвалами, що зникають у катакомбах Херсона, столітні дуби, колодязь, ворота фортеці та храми.

Одне із найцікавіших історичних місць обласного центру – Херсонська фортеця. Фортеця зводилась п’ять років з 1778 по 1783 роки. Оборонний комплекс займав площу понад 100 гектарів, була оточена потужним земляним валом та ровом, мала 9 бастіонів з 220 знаряддями. Під фортецею проходило кілька десятків тунелів — точок охорони від підкопів і мінування оборонних валів у випадку облоги. На території  знаходилося кілька десятків будов 20 різних призначень. Невелике місто всередині Херсона налічував 16 кварталів, половина з яких була забудована 1- та 2-поверховими будівлями.

До нашого часу збереглися лише кілька гармат фортеці, одна будівля Адміралтейства, Катериненський собор і його дзвіниця, один пороховий льох і колодязь фортеці, арсенал (нині — слідчий ізолятор), а також Московські і Очаківська брами.

Свято-Катерининський собор в Херсоні  — видатна пам’ятка XVIII ст. з монументальною дзвіницею, що зведена в 1781-86 роках на місці дерев’яної Михайлівської церкви на території колишньої Херсонської фортеці. Собор виконаний в стилі раннього класицизму з використанням мотивів балканської середньовічної архітектури. Твір видатного архітектора І.Старова. Його було свячено 26 травня 1786 року.

Координати: 46.638987, 32.625455

Привертають увагу й Греко-Софійська цервка, Святодухівський, Свято-Успенський собори, Костьол Найсвятішого Серця Ісуса, архітектурні тонкощі споруд колишньої міської думи та окружного суду (нині – обласні краєзнавчий та художній музеї),  Старо-Миколаївської синагоги (єдиний на Півдні України планетарій), приміщення першої громадської бібліотеки (центральний РАГС Херсона), будинків Миколи Блажкова, віцеконсула Італії та Туреччини Анжело Анатра.

Відвідавши Херсон, ви обов’язково поповните свою колекцію яскравих фотографій та вражень, якими неодмінно поділишся з друзями. Адже, найголовніше в подорожі – це емоції і вони живуть тут.

Більше про деякі цікаві історико-культурні об’єкти  Херсона – у нашій наступній публікації.

Відкривайте незвідане у будь-яку пору року!